Система захисту від хвороб і шкідників пшениці

Через насіння передаються понад 60% видів фітопатогенів. Посів зараженим насінням призводить до передачі хвороб на вегетуючі рослини. Особливо небезпечними є ендогенні хвороби, що в оболонці, під оболонкою насіння та всередині — в зародку (летюча сажка, септоріоз, фузаріози кореневої системи).

Захист зернових культур спрямовано на боротьбу з такими основними хворобами, як снігова пліснява, стеблова іржа, септоріоз, борошниста роса, фузаріозна коренева гниль, фузаріоз колоса, гельмінтоспоріоз й ін. Хвороби озимої пшениці можна умовно розділити на три групи: (1) хвороби кореневої системи (кореневі гнилі); (2) хвороби листя і стебел (септоріоз, бура і жовта іржа, піренофороз, борошниста роса); (3) хвороби колоса (летюча сажка, фузаріоз колоса, септоріоз).

З усієї кількості збудників насіння найчастіше спостерігається зараження насіння летючою, твердою сажкою й фузаріозом. Летюча сажка, яка є генеративно-проростковою інфекцією: влітку заражає поверхню зернівки, а навесні — проросток і всю рослину. Ця хвороба викликає руйнування колоса, зниження схожості насіння, пригнічує ріст рослин. У насінні вміст сажки жорстко регулюється стандартом. Важливе значення в зараженні фузаріозом має насіннєва інфекція. Ця хвороба проявляється у вигляді зараження колоса і зерна, фузаріозу сходів, фузаріозної кореневої гнилі.

Для обробки насіння рекомендується застосовувати системні фунгіцидні протруйники, особливо якщо є загроза прояви летючої сажки, збудник якої зберігається в зародку зерна. Обробка насіння системними протруйниками спрямована на боротьбу з фітопатогенною інфекцією, що в оболонці, під оболонкою, всередині в зародку насіння і на його поверхні, а також уберігає рослини від хвороб, збудники яких є в ґрунті.

Найчастіше трапляються в посівах колосових культур хвороби листя, що поширюються повітряними потоками — ураження рослин відбувається на всіх етапах вегетації. Протягом останніх років основними збудниками хвороб, які спостерігали в посівах озимої пшениці, є борошниста роса, септоріоз, темно-бура і жовта плямистості листя, бура іржа.

Контактні фунгіциди слід застосовувати профілактично до того, як спори потраплять на листя й заразять їх, а системні — незабаром після зараження за виявлення перших ознак хвороби в найважливіші фази вегетації культури. В табл. 1 наведено терміни проведення обліків, фази розвитку та економічні пороги шкодочинності хвороб, які мають умовний характер через постійну зміну вартості препаратів й інших затрат. Поняття ЕПШ для кореневих гнилей не застосовується через те, що рослини вилікувати від них неможливо.

Таблиця 1. Спостереження за хворобами на зернових культурах

Спостереження за хворобами на зернових культурах
Спостереження за хворобами на зернових культурах

У всіх фітопатогенів є температурний оптимум, за якого вони розвиваються найінтенсивніше. За середньодобової температури +2…+ 5 °С починають розвиватися снігова пліснява, склеротініоз, тифулез; за +5…+12 °C — борошниста роса, сажкові, пітіозні гнилі, пеніцильозне пліснявіння, церкоспорельоз, а за більшої як +12…+15 °С — септоріоз, іржа, сітчастий гельмінтоспо­ріоз, ризоктоніоз, фузаріозні гнилі, гельмінтоспоріозні гнилі.

Хворобами озимої пшениці, які можна виявити в посівах ранньої весни за випрівання після танення снігу і тривалого перебування під глибоким сніговим покривом за температури ґрунту від +2 до + 4 °С, є снігова пліснява. Іржа, борошниста роса, септоріоз, плямистості, фузаріоз колоса — для цих хвороб характерними фазами розвитку є вихід у трубку, поява прапорцевого листка і до середини фази цвітіння. Нині серед плямистостей листя пшениці септоріоз посідає одне з перших місць за шкідливістю та поширенням і є одним із найпрогресивніших захворювань культури у Європі та світі.

Фунгіциди на озимій пшениці рекомендують застосовувати в такі періоди: Т0 — кущіння (ВВСН 21–29), Т1 — вихід у трубку (ВВСН 30–39), Т2 — прапорцевий листок — колосіння (ВВСН 40–59), Т3 — цвітіння (ВВСН 60–69).

Об’єктами застосування фунгіцидів у період кущіння (ВВСН 21–29) є борошниста роса, септоріоз листя. Фунгіцидна обробка припадає на осінній період або на початок весни (розтягнутий період відновлення вегетації) за раннього розвитку хвороб і на високому інфекційному фоні. За температури меншої як +10 градусів застосовують обробку фунгіцидами з д. р. карбендазим класу бензимідазоли (мінімальна температура застосування від +5 °С). Профілактично проти борошнистої роси та септоріозу листя застосовують карбендазим 0,5 л/га + флутріафол 0,3-0,5 л/га (триазоли), а проти снігової плісняви, септоріозу і борошнистої роси — карбендазим 0,5 л/га + тебуконазол 0,6 л/га.

За середньодобової температури понад +10 градусів рекомендується застосовувати фунгіциди із системною дією. Залежно від хвороб застосовують препарати, що містять триазоли й імідазоли: протіоконазол, пропіконазол, епоксиконазол, метконазол, прохлораз та їх комбінації.

Поле пшеницы
Поле пшеницы

Першу основну обробку проводять у Т1 або в Т2. Додаткові обробки застосовують в осінній період або навесні в Т0 залежно від рівня зараження посівів від борошнистої роси, септоріозу або Т3 у фазу початок цвітіння від фузаріозу колоса.

Тривала і тепла осінь забезпечує сприятливі умови для розвитку борошнистої роси, септоріозу. Це може призвести до того, що рослини увійдуть у перезимівлю уражені патогенами й ослаблені, що негативно вплине на їхню продуктивність.

За якісного протруювання насіння фунгіцидно-інсектицидним протруйником практично не потрібно додаткового внесення фунгіцидних, інсектицидних препаратів в осінній період. Бувають роки, коли погодні умови сприяють інтенсивному розвитку хвороб, а також шкідників. Якщо є такі загрози посівам, потрібно вносити фунгіциди й інсектициди по вегетації у фазі 2–3 листки — початок кущення.

Для кращої перезимівлі, а також задовільного стану після перезимівлі, зменшення ризиків розвитку кореневих гнилей і снігової плісняви доцільно ранні посіви озимої пшениці обробити пропіконазолом, 250 г/л у нормі 0,5 л/га із класу триазоли. У разі значного пошкодження або явної загрози розвитку хвороб слід застосовувати препарати, що містять протіконазол (триазоли) або метрафенон (бензофенони). За наявності кореневих гнилей і дощовитої погоди рекомендують застосовувати препарати, що містять прохлораз (імідазоли). Проте ніякий фунгіцид за обробки по вегетації не захищає та не лікує від кореневих гнилей (фузаріозу, ризоктоніозу, офіобольозу, гельмінтоспоріозу) через те, що жодна діюча речовина, яка зареєстрована на колосових як фунгіцид, не пересувається рослиною згори донизу (від місця нанесення до коріння). Деякі з видів прикореневих гнилей (церкоспорельоз), що проявляються на першому-другому міжвузлі, можна контролювати фунгіцидами по вегетації з фази виходу в трубку, деякі прикореневі гнилі не контролюються (гібеліноз), а певні кореневі гнилі знищуються обробкою насіння (фузаріозна, гельмінтоспоріозна, пітіозна). Ризоктоніозна, офіобольозна кореневі гнилі обробкою насіння не контролюються.

У Лісостепу, Поліссі за дощовитого літа може застосовуватися фунгіцидний захист за двома варіантами: (1) Т1 і Т3; (2) Т0, Т1 або Т2 і Т3. У Степу через меншу кількість опадів захист від хвороб може обмежуватися обробками тільки в Т1 або Т2 і Т3. Можливий вибір періоду проведення фунгіцидних обробок з урахуванням порогу шкодочинності й погодних умов (дощовитого або сухого літа) при польових оглядах кожного поля у фазах Т0, Т1, Т2 і обробці від листкових хвороб за настання порогу шкодочинності в одній із фаз Т0, Т1, Т2, а в Т3 профілактично — за виявлення фузаріозної кореневої гнилі та снігової плісняви в Т0.

На сьогодні на озимій пшениці використовують три основних класи фунгіцидів: стробілурини, карбоксаміди і триазоли. Триазоли, імідазоли є системними д. р. з лікувальною активністю, які пригнічують синтез ергостеролу, а стробілурини, карбоксаміди пригнічують мітохондріальне дихання й вважаються як частково системними, так і контактними препаратами (трансламінарними або локально-системними). Стробілурини і карбоксаміди зазвичай застосовують профілактично в Т1 або в Т2 від листкових хвороб. Триазоли застосовують у Т2, як правило, лікувально за досягнення ЕПШ листкових хвороб. За відсутності хвороб унесення триазолів зазвичай не ефективне. У складі багатьох комбінованих фунгіцидів в основному поєднуються діючі речовини профілактичної і лікувальної дії з різними механізмами впливу на патоген: стробілурини з триазолами, карбоксаміди з триазолами, триазоли з бензімідазолами. Це дозволяє розширити спектр активності фунгіцидів і дає можливість гнучкіше розподіляти час обробки.

З хвороб колоса на пшениці більше трапляються фузаріоз, септоріоз, альтернаріоз, сажкові хвороби. Найбільша частка з перелічених вище мікозів належить фузаріозу (39,3%) та септоріозу (34,3%). Безпосередньо проти твердої сажки застосовують протруювання насіння (тебуконазол, карбоксин й інші). Для контролю інших хвороб колоса орієнтуються на найнебезпечнішу з них — фузаріоз. Обмежений набір фунгіцидів і вузьке вікно застосування не дозволяє надійно контролювати цю хворобу тільки хімічними засобами. Нині відсутні фунгіциди, що контролюють фузаріоз колоса з ефективністю, яка була б на рівні контролю іржі або борошнистої роси.

Від фузаріозу колоса застосовують фунгіциди триазоли (протіконазол, тебуконазол і метконазол) і їх комбінації один з одним і з спіроксаміном профілактично у фазу початку цвітіння (поява перших видимих пиляків), а за потреби — повторно у фазу молочної стиглості зерна. Ефективність від фузаріозу колоса в протіконазолу — 48%, тебуконазолу — 40% і метконазолу — 32%. Фунгіциди з тебуконазолом є золотим стандартом від фузаріозу колоса. Ця діюча речовина перевершує за ефективністю епоксіконазол і комбінацію тіофанат-метилу і епоксіконазола. УУ Японії активно застосовують від цієїхвороби тіофанат-метил. У європейських країнах комбінація тебуконазолу з протіконазолом має максимальну ефективність проти фузаріозу колоса.

Оптимальним терміном обробки пшениці вважаються 2–4 дні перед цвітінням або перші два дні з моменту цвітіння. Цвітіння одного колоса триває 3–6 днів, а всього поля — 6–8. Для ячменю, який цвіте, коли колос перебуває ще всередині обгортки, найкращим періодом обробки вважається відразу після появи колоса. Найвиправданіша тактика захисту — профілактика. Якщо зернові були посіяні по зернових, кукурудзі або стерньових попередниках, імовірність розвитку фузаріозу колоса практично гарантовано.

Якщо передбачається контроль не лише фузаріозу колоса, а й інших хвороб колоса (септоріоз) и листкового апарату (гельмінтоспоріоз, іржа, борошниста роса), то доцільно застосовувати багатокомпонентні препарати, що містять триазоли (протіконазол, тебуконазол) у комбінації з д. р. інших хімічних класів із спіроксаміном (аміни) або з д. р. групи бензімідазолів (карбендазім). Стробілурини по колосу не бажано застосовувати через ускладнений відтік пожнивних речовин у колос, через що зерно погано наливається. Оптимальна температура для фунгіцидів зазвичай становить від +12 до +20 °С. Для азоксістробіну — 11–23 °С, епоксіконазолу — >12 °С, метконазолу — >12 °С, прохлоразу — 12–20 °С, тебуконазолу — >12 °С .

Найнебезпечніші шкідники зернових — хлібні клопи, шкідлива черепашка, хлібні жуки, жужелиця, злакові мухи, попелиці, трипси й ін. Одні з них пошкоджують пророслі насінини, зародкові й вузлові корені, інші обгризають листки й стебла, висмоктують сік, пошкоджують зерно в колосі. Інсектициди, що дозволені до застосування проти комах, представлені різними групами хімічних сполук: групою фосфорорганічних препаратів, синтетичних піретроїдів, неонікотиноїдів і комбінованих препаратів.

Оптимальна температура для інсектицидів зазвичай коливається від +15 до +25 °С. Піретроїди працюють за температури нижчої за +20 °С, а препарати з групи фосфорорганічних речовин — вищої за +15 °С, а суміші піретроїдів із фосфорорганічними сполуками від +15 до +25 °С (хлорпірифос — 15–25 °С, циперметрин — <20 °С, діметоат — >15 °С, дельтаметрин — <20 °С). Ефективність інсектицидних обробок за низьких температур повітря (нижчих за +10 °С) знижується, особливо препаратів системної дії, оскільки в таких умовах комахи не активні й не харчуються. За температури нижчої від +5 °С інсектицидні обробки проводити не рекомендується.

Шкідники на пшениці
Шкідники на пшениці

Система застосування ретардантів

Найкритичнішим періодом для озимої пшениці вважаються фаза виходу в трубку (ВВСН 31–40), у якій відбувається закладання й розвиток колоса. У цей період брак вологи, елементів живлення, конкуренція з бур’янами, ураження хворобами й шкідниками може призвести до різкого зменшення врожайності культури. У зв’язку з цим внесення азотних добрив, захист посівів від хвороб і шкідників у фазу виходу рослин у трубку є важливим у вирощуванні озимої пшениці. Рослина досягла фази розвитку 31, коли довжина першого міжвузля становить 1 см.

Регулятори росту на озимій пшениці від вилягання можна застосовувати в Поліссі, Лісостепу за інтенсивних технологій вирощування, у яких застосовують високі норми азотних добрив за врожайності 4–6 т/га і більше, а також за високого рівня опадів. За меншої врожайності до 4 т/га у Степу застосовувати ретарданти не має сенсу через обмежувальний чинник — брак вологи.

Основними типами вилягання озимої пшениці є зламування на рівні 1–2 міжвузля та підколосового міжвузля. Через це періоди виходу рослин у трубку (ВВСН 30–31) і поява прапорцевого листка (ВВСН 37–39) є оптимальними для внесення морфорегуляторів. Пізнє внесення регуляторів росту у ВВСН 33–35 може негативно позначитися на закладаенні квіток у колосі та не впливає на вкорочення 1–2 і підколосового міжвузля. Обробка посівів по прапорцевому листку (ВВСН 37–39) вкорочує найдовше підколосове міжвузля й не має негативного впливу на рівень урожайності. Ретарданти з д. р. хлормекват-хлорид (хлормекват-хлорид 750) застосовують у фазу початку виходу рослин у трубку до утворення першого вузла (ВВСН 30–31), мепікват-хлорид + етефон (терпал) — від стадії 2-х вузлів до повністю розгорнутого прапорцевого листка (ВВСН 32–39), прогексадіон кальцію + мепікват-хлорид (медакс топ, мессідор) і тринексапак-етил (моддус) — у фазу початку виходу в трубку (ВВСН 30–32) або за появи прапорцевого листка (ВВСН 37–39), або дробно у два етапи (ВВСН 30–32 та ВВСН 37–39), етафон (Церон) — у фазу появи прапорцевого листка (ВВСН 37–39). Бакову суміш хлормекват-хлориду (1 л/га ЦеЦеЦе 750) + прогексадіон кальцію + мепікват-хлориду (0,3–0,4 л/га медакс топ, мессідор) вносять у фазу ВВСН 30–31.

На посівах пізніх строків сівби за відсутності осіннього кущення, що увійшли в зиму у фазі шильця — трьох листочків, і вийшли із зими у зрідженому стані з густотою 150–200 рослин/м² за умов ранньої весни для збільшення кущення у фазу ВВСН 21–25 рекомендується внесення хлормекват-хлориду 750 у нормі 1 л/га, у фазу ВВСН 13–25 медакс топ — у нормі 0,5–0,8 л/га. У комбінації з гербіцидами ростового типу, інгібіторами ALS (в основному сульфонілсечовини) треба зменшувати норму витрати регулятора росту на 10–15%, а фунгіцидами з групи триазолів — на 20–30%. Не змішувати морфорегулятор, що містить д. р. етафон, із гербіцидами (інтервал між обробкою гербіцидом і регулятором росту з етафоном не менше як 7–10 діб). У табл. 3 наведено мінімальні й оптимальні температури для застосування ретардантів (табл. 2).

Таблиця 2. Діапазони температур для застосування різних ретардантів

Застосування різних ретардантів
Застосування різних ретардантів

У табл. 3 наведено одну із систем захисту озимої пшениці від бур’янів, хвороб і шкідників за інтенсивною технологією для Лісостепу і Полісся у сівозміни (озима пшениця — кукурудза — соняшник), де для контролю від падалиці соняшнику використовують бакову суміш трибенурон-метил, 750 г/кг, тифенсульфурон-метил 187,5 г/кг + клопіралід, 300 г/л для пролонгації захисту від поступового проростання наступних хвиль соняшнику в стадії «подовження стебла» (вихід у трубку) (ВВСН 30–39), з якої починається генеративна фаза розвитку культури.

Таблиця 3. Система захисту озимої пшениці від бур’янів, хвороб і шкідників для Лісостепу, Полісся з урожайністю 6 т/га

Система захисту озимої пшениці від бур’янів, хвороб і шкідників для Лісостепу, Полісся з урожайністю 6 т/га
Система захисту озимої пшениці від бур’янів, хвороб і шкідників для Лісостепу, Полісся з урожайністю 6 т/га

Сергій ХАБЛАКд-р біол. наук, начальник відділу
впровадження та моніторингу технологій у
рослинництві агрохолдингу AGR Group
За інформацією сайту АгроБізнес ком юа.

Теперь грузовики Volvo соберут урожай самостоятельно

Управление грузовиком при сборе тростника должно быть необычайно точным, чтобы не повредить молодые растения следующего года урожая. Наезд на саженцы с трамбовкой грунта посредством грузовиков  чреват потерей до 4% урожая. В результате потерянная прибыль с одного грузовика достигает многих тыс. $ ежесезонно.

Читать далее «Теперь грузовики Volvo соберут урожай самостоятельно»

Экспорт украинских молокопродуктов в Китай вырос в 9 раз

В течение 5-ти месяцев 2017 года украинских молочных товаров экспортировано в Китай в 9 раз больше, чем в прошедшем 2016 году. То есть на 1000 % больше. В своем Facebooke сообщил Андрей Ярмак (специалист по аграрным рынкам).

Читать далее «Экспорт украинских молокопродуктов в Китай вырос в 9 раз»

Заготовка силоса на своём приусадебном участке

Силос – один из важнейших компонентов рациона животных. Он богат белками, клетчаткой, микроэлементами. Чтобы правильно приготовить этот корм в условиях домашнего хозяйства следует знать основные секреты технологии.

Читать далее «Заготовка силоса на своём приусадебном участке»

Выращивание гигантских креветок дома на участке

Сначала немного о биологии гигантских креветок.

Гигантские пресноводные креветки (далее ГПК) – это перспективный объект аквакультуры, который выращивается на базе российских рыбхозов, оснащенных установками с замкнутым обеспечением воды.

Читать далее «Выращивание гигантских креветок дома на участке»

Разновидности удобрений и применение в сельском хозяйстве

Давайте начнем с биологических удобрений.

К этому виду удобрения относят перегной, компост, торф, навоз, помет птиц, ил, сидераты. Торфяные удобрения отличаются наличием высоких показателей питательных веществ. Но имеет и свои недостатки. Одним из таких является содержание в себе малого количества фосфора и калия.

Читать далее «Разновидности удобрений и применение в сельском хозяйстве»

Качество говядины из Украины будет подвергнуто тщательному контролю экспертами из Европы

Производители говядины из Украины будут проинспектированы Европейской Комиссией. Возможно, инспекция проведут уже в 2018 году. Без проведения этой проверки поставка говядины в страны ЕС для Украины будет невозможна.

Читать далее «Качество говядины из Украины будет подвергнуто тщательному контролю экспертами из Европы»

Идея домашнего бизнеса: выращиваем шиповник

Шиповник – дикорастущее кустарниковое растение, достигающее в высоту 1-3 метра. Плоды шиповника бывают нескольких форм: различают круглые, репчатые и овальные ягоды.

Читать далее «Идея домашнего бизнеса: выращиваем шиповник»